Аудит обліку доходів за видами діяльності (дипломна робота)

Зміст

Вступ……………………………………………………………….….…..2

1. Теоретичні основи аудиту. Сутність, предмет,

методи і об'єкти аудиту…………………………………………..…..….4

2. Організація і методика аудиту обліку доходів за видами діяльності.

Робочі документи аудитора……………………………….……………16

3. Документальне оформлення результату аудиторської перевірки.

Аудиторський висновок. ………………………………………….…….24

Висновки, та шляхи вдосконалення аудиту обліку доходів за видами діяльності……………………………………………….………40

Використана література…………………………………………....….42

Додатки.

Вступ

Питання дослідження аудиту обліку доходу за видами діяльності на підприємствах є дуже важливим і актуальним в наш час. Це пов'язано з тим, що з розвитком ринкових відносин та відносної стабілізації в економіці країни, господарюючі суб'єкти почали окрім основної діяльності інвестувати вільні активи в фінансову та інвестиційну діяльність. Метою такої діяльності підприємства – є отримання доходу. Фінансові результати відображають мету підприємницької діяльності; її доходність і є вирішальними для підприємства. Окрім його керівництва і колективу вони цікавлять вкладників капіталу (інвесторів), кредиторів, державні органи, в першу чергу податкову службу, фондові біржі, які займаються купівлею-продажем цінних паперів та ін.

Практичне значення показника доходу полягає в тому, що він характеризує загальну суму коштів, яка поступає підприємству за певний період і, за вирахуванням податків, може бути використана на споживання та інвестування. Доход іноді є об'єктом оподаткування.

Загальна Величина доходу підприємства включає доход від:

· реалізації продукції, робіт, послуг;

· реалізації матеріальних цінностей і майна (матеріалів, основних фондів, нематеріальних активів);

· позареалізаційних операцій (пайової участі у . спільних підприємствах, здачі майна в оренду, цінних паперів, товарного кредиту, надходжень або витрат від економічних санкцій тощо).

· Надзвичайні доходи

Метою нашої курсової роботи є дослідження організації аудиту бухгалтерського обліку доходів за видами діяльності. Відповідно до поставленої мети в даній роботі зроблена спроба розглянути наступні завдання:

· ознайомитись з поняттям аудит як формою контролю та його сутністю;

· дослідити питання обліку доходів за видами діяльності та порядок відображення їх у звітності

· оволодіти методикою проведення аудиту доходів за видами діяльності. Визначити джерела інформації та об'єкти аудиту при проведенні документальної перевірки результатів фінансової діяльності

Предметом дослідження є безпосередньо методика і організація аудиту доходів за видами діяльності – доходу від реалізації, іншого операційного доходу, доходу від фінансової діяльності, доходу від інвестиційної діяльності, надзвичайних доходів.

Дана курсова робота має на меті систематизувати, розширити і закріпити теоретичні знання на практиці навички ведення аудиторської перевірки, набуті під час вивчення курсу "Організація і методика аудиту”; перевірити вміння застосовувати ці знання для оцінки проведення аудиту на конкретному підприємстві (в даному прикладі – це ТОВ "Партекс”) і розробки пропозицій щодо її вдосконалення, розвинути навички самостійної роботи і використання отриманих знань з організації і методики у вирішенні завдань поставлених у курсовій роботі.

Теоретичною і методологічною основою дослідження були діалектичний метод пізнання, економічна теорія, законодавчі акти, нормативно-правові документи, що регулюють та регламентують діяльність аудиторських підприємств, національні стандарти бухгалтерського обліку. В процесі дослідження використовувались публікації вітчизняних і зарубіжних авторів, рекомендації науково-дослідних установ, електронні та веб публікації.

При написанні роботи використано методи порівняння, групування, графічні тощо.

Використання на практиці розв'язаних в курсовій роботі завдань позволить належно організувати облік та аудит обліку доходів за видами діяльності на підприємстві.

1. Теоретичні основи аудиту. сутність, предмет, метод і об'єкти аудиту

Економічна наука дає багато визначень аудиту. Наведемо деякі з них: аудит - це процес, під час якого компетентна, незалежна особа збирає й оцінює свідчення про кількісну інформацію, яка стосується конкретного економічного суб'єкта, з ме­тою встановлення і відображення у звіті ступеня відповідності цієї кількісної інформації встановленим критеріям.

Існує і таке визначення: аудит - це незалежна експертиза фінансових звітів та іншої інформації про господарсько-фінансову діяльність суб'єкта господарювання з метою формування висновків про його реальний фінансовий стан.

Це визначення суттєво відрізняється від визначення аудиту згідно з Законом України «Про аудиторську діяльність». За законом, аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.

У західних країнах публічною є не бухгалтерська, а фінансова звітність. Якби бухгалтерська звітність була опублікована, то виявилась би дуже складною для користувачів. Крім того, у багатьох країнах світу не існує єдиного Плану рахунків бухгалтерського обліку. Користувач дістає легку для сприйняття і розуміння інформацію у вигляді фінансових звітів, ця інформація є повною, оскільки подається розшифрування окремих статей фінансової звітності.

В Україні ж за наявності Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій опублікування бухгалтерської звітності або інформації можна вважати позитивним явищем, проте бухгалтерська інформація є, з одного боку, докладною, а з іншого - обмеженою, оскільки вона не розкриває повністю деяких важли­вих моментів, наприклад усіх конкретних дебіторів і кредиторів підприємств.

Сутність аудиту полягає у перевірці бухгалтерської звітності, обліку, первинних бухгалтерських документів та іншої інформації, що стосується фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах і відповід­ність вимогам законів України та національним положенням (стандартам) бухгалтерського обліку або іншим правилам згідно з вимогами її користувачів.

Одним із важливих питань загальної теорії аудиту є визначення його предмета. Виходячи з загального положення про предмет науки можна зробити висновок, що визначення предмета аудиту і його змісту потребує системного підходу, тобто має охоплювати економічні, організаційні, інформаційні та інші характеристики систем, що перебувають у сфері аудиторсь­ких послуг. Сам зміст предмета аудиту повинен розкривати його значення та роль у системі ринкових відносин.

Метою будь-якої підприємницької діяльності є одержання прибутку. Прибу­ток — це сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати. Звідси отри­мання доходів прямо пропорційно впливає на суму отриманого прибутку, тобто на досягнення основної мети підприємництва. Тому всі об'єкти підприємницької діяльності прагнуть одержати якнайкращі результати за цими показниками.

Поняття "дохід" — надзвичайно розповсюджене, широко вживане і, в той же час, дуже багатозначне.

У широкому тлумаченні цього слова "дохід" означає будь-яке надходження гро­шових коштів або матеріальних цінностей, що мають грошову оцінку.

Дохід суб'єкта господарювання — це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які приводять до зростання влас­ного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників). На рис. 16.1 показано види доходів та їх відображення у фінансовій звітності.

Аудитору необхідно пам'ятати, що у Звіті про фінансові результати доходи ві­дображають за видами діяльності.

Суб'єкти господарювання отримують доходи від реалізації продукції та інших активів, робіт, послуг.

Рис. 1 Визнання доходів та їх відображення у фінансовій звітності

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в ра­зі наявності всіх наведених нижче умов:

· покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продук­цію (товар, інший актив);

· підприємство не здійснює надалі управління та контролю за реалізованою продукцією (товарами"! іншими активами);

· сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;

· є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути до­стовірно визначені.

Дохід, пов'язаний із наданням послуг, визнається виходячи зі ступеня заверше­ності операції з надання послуг на дату балансу, за умови, що результат цієї опера­ції може бути достовірно оцінений.

Користувачі, для яких достовірність фінансової інформації про доходи і фінан­сові результати є досить значною, потребують засвідчення її аудитором.

Метою аудиту доходів є встановлення об'єктивної іс­тини щодо достовірності, об'єктивності, правдивості й законності відображення в бухгалтерському обліку й фінансовій звітності доходів та фінансових результатів і донесення цієї істини через аудиторський висновок до користувачів інформації.

Для досягнення цієї мети необхідно:

· перевірити, чи відповідають показники за доходами і фінансовими результа­тами Звіту про фінансові результати в усіх суттєвих аспектах нормативним документам, які регламентують порядок його підготовки;

· перевірити достовірність показника прибутковості акцій;

· провести зіставлення показників за доходами і фінансовими результатами з відповідними показниками минулого року, з плановими завданнями;

· підтвердити або спростувати інформацію про доходи і фінансові результати діяльності, відображені у Звіті про фінансові результати, аудиторським вис­новком.

При дослідженні операцій за доходами і фінансовими результатами слід керу­ватися:

· П(с)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності";

· П(с)БО 3 "Звіт про фінансові результати";

· П(с)БО 15 "Дохід";

· Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку акти­вів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і органі­зацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30 листопа­да 1999р. № 291.

Визнання доходу і достовірна його оцінка — необхідна інформація для відобра­ження її у фінансовій звітності. У свою чергу, фінансова звітність необхідна для забезпечення інформацією потенційних інвесторів, власників підприємств, рів та інших її користувачів.

Слід пам'ятати, що П(с)БО 15 поширюється тільки на доходи підприємств від звичайної діяльності. Не зайво буде тут нагадати, що звичайною діяльністю вважається будь-яка діяльність підприємства, крім надзвичайної (незвичайної), тобто тієї, яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства і не є частою або регулярною.

Однак цей стандарт не поширюється і на деякі доходи від звичайної діяльності, такі, як: доходи від оренди, доходи за контрактами на надання послуг у сфері будівництва та інші доходи, перелічені у пункті 3 зазначеного стандарту.

Отже, П(с)БО 15 може використовуватися при обліку доходів від:

· реалізації продукції (товарів, інших активів);

· надання послуг;

· отриманого цільового фінансування;

· використання активів підприємства іншими сторонами, результатом чого с отримання відсотків, роялті та дивідендів.

Доходи від звичайної діяльності, які підприємство визнало як доходи, класифікуються у фінансовій звітності за групами (п. 7а-д П(с)БО 15). Для цього і Планом рахунків (затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р № 291) передбачено відображати доходи, які належать до різних груп, на різних ра­хунках доходів.

Так, група "Дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів (робіт, послуг)" ві­дображається за рахунком 70 "Доходи від реалізації", де узагальнюється інформація про доходи від реалізації готової продукції, товарів (робіт, послуг).

Група "Інші операційні доходи" відображається на рахунку 71 "Інший операцій­ний дохід ", на якому обліковуються: доходи від реалізації іноземної валюти; доходи від реалізації інших оборотних активів; доходи від операційних курсових різниць за операціями в іноземній валюті; суми отриманих штрафів, пені, неустойок та інших санкцій за порушення господарських договорів, визначених боржником або щодо яких отримане рішення суду про їх стягнення; доходи від списання кредиторської заборгованості, щодо якої закінчився термін позовної давності; відшкодування рані­ше списаних активів; інші доходи від операційної діяльності.

Доходи у вигляді дивідендів, відсотків, роялті належать до доходів групи "Фі­нансові доходи", і для їх обліку Планом рахунків передбачений рахунок 73 "Інші фі­нансові доходи ".

Доходи, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з опера­ційною і фінансовою діяльністю підприємства, належать до групи доходів, яка кла­сифікується як "Інші доходи ", і відображаються на однойменному рахунку 74. До та­ких доходів можна віднести дохід від неопераційних курсових різниць, від безоплатно отриманих активів та ін.

Дохід від звичайної діяльності визнається тоді, коли в результаті господарської операції збільшуються активи або зменшуються зобов'язання і внаслідок цього від­бувається зростання власного капіталу.

Таким чином, якщо активи збільшуються (або зобов'язання зменшуються), але це не призводить до зростання власного капіталу, дохід не визнається.

Такі надходження, як:

· суми ПДВ;

· суми надходжень за договорами комісії та іншими аналогічними

· договорами на користь комітента;

· суми передоплати продукції (товарів, робіт, послуг);

· суми авансу;

· суми завдатку під заставу, які приводять до збільшення активів, однак не приводять до зростання власного капіталу, передбачено не визнавати дохо­дом підприємства.

Таке "невизначення" вищеназваних надходжень по-різному відображається і на рахунках бухгалтерського обліку.

Визнання доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, інших активів) (да­лі — продукція) також пов'язане з виконанням деяких умов, зазначених у пункті 8 П(с)БО 15.

· Передача покупцеві ризиків і вигод, пов'язаних із правом власності на продук­цію. Визначення моменту, у який відбувається передача, пов'язане з правом власності на продукцію. У більшості випадків передача ризиків і вигод від воло­діння збігається з передачею юридичного права власності або з передачею в управління покупцеві (торгівля).

В інших випадках передача ризиків і вигод відбувається не завжди одночасно з передачею юридичного права власності. Можливі ситуації, при яких підприємство-продавець зберігає ризики і вигоди за собою, наприклад:

а) коли відвантажена продукція підлягає подальшому монтажу, і цей монтаж є істотною частиною контракту, який ще не був завершений
підприємством;

б) коли покупець має право анулювати придбання з причин, визначених у контракті на реалізацію, і підприємство-продавець не упевнене в
неповерненні продукції.

· Управління і контроль за реалізованою продукцією. Тобто якщо підприємство за­ лишає за собою подальше керівництво або контроль за реалізованою продукці­єю, то дохід від такої реалізації не визнається.

· Сума доходу достовірно визначена.

· Упевненість у тому, що в результаті операції відбудеться збільшення економіч­них вигод. Тобто, якщо існує невпевненість в отриманні компенсації від реалізації, то до усунення цієї невпевненості дохід не повинен визнаватися.

· Витрати, пов'язані з операцією реалізації продукції, достовірно визначені. У даному випадку П(с)БО 15 ще раз нагадує про принцип відповідності доходів і витрат. Тому і отримані аванси, і передоплати неможливо визнати доходом.

Визнання доходу від надання послуг.

Підхід до визначення доходу від надання послуг істотно відрізняється від зви­чайного визначення доходу у момент підписання акта виконаних робіт (наданих послуг).

П(с)БО 15 передбачає визначення доходу:

· виходячи із ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу(часто такий метод називають методом поетапного виконання);

· методом рівномірного його нарахування за певний період часу.

Згідно із цими методами дохід визначається в тих звітних періодах, у яких нада­ються відповідні послуги.

Визначення доходу за методом оцінки ступеня завершеності операцій здійсню­ється трьома способами:

1) вивченням виконаних робіт (коли сторони, вивчивши виконані вже послуги, визначили ступінь їх готовності та оцінили їх конкретну суму);

2) визначенням питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у загальному обсязі послуг, які повинні бути надані;

3) визначенням питомої ваги витрат, понесених підприємством у зв'язку з на­данням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат. При цьому сума ви­трат, здійснених на певну дату, включає тільки ті витрати, які відображають обсяг наданих послуг саме на цю дату.

Визначення доходу за методом рівномірного нарахування є немовби особливим правилом і застосовується тоді, коли надання послуг полягає у виконанні необмеже­ної кількості дій (операцій) за певний період часу. Це найлегший метод визначення доходу, при використанні якого необхідно тільки точно знати період, за який підпри­ємство повинне надати послуги, і загальну суму доходу, установлену договором.

Необхідно також зазначити, що П(с)БО 15 передбачає і неможливість на ранніх етапах операції достовірно оцінити дохід від надання послуг. У такому випадку цей стандарт пропонує визначити дохід тільки в розмірі понесених затрат, які передба­чається відшкодувати.

Визнання доходу від використання активів підприємства іншими сторонами.

Дохід від фінансової діяльності підприємства у вигляді відсотків, дивідендів і роялті визнається, якщо ймовірне надходження економічних вигод, і дохід може бу­ти достовірно оцінений у такому порядку:

· відсотки визнаються у тому звітному періоді, до якого вони належать;

· роялті визнається за принципами нарахування згідно з економічним змістом угоди;

· дивіденди визнаються в періоді прийняття рішення про їх виплату.

При проведенні аудиту доходів необхідно перевірити, чи дотримується підпри­ємство вище перелічених вимог нормативних документів.

Для прийняття відповідних рішень користувачам важливо мати повну, правдиву і неупереджену інформацію щодо доходів і фінансових результатів суб'єкта господарювання. Така інформація знаходить відображення у Звіті про фінансові ре­зультати (ф. 2). А гарантом її достовірності виступає аудитор, який засвідчує звіт­ність своїм аудиторським висновком.

У Звіті фінансові результати (ф. 2) показані за видами діяльності: надзвичайної і звичайної. Інформація про звичайну діяльність подається у розрізі її підвидів: опе­раційної, інвестиційної та фінансової.

Інформаційні потоки формування доходів є предметом уважного аудиторського дослідження.

Рахунки класу 7 (за винятком рахунка 79 "Фінансові результати") — це рахунки, на яких відображаються доходи від різних видів діяльності.

За кредитом рахунка 70 "Доходи від реалізації" в кореспонденції з дебетом ра­хунків 30 "Каса", 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками" та ін. відображаєть­ся дохід від реалізації товарів, робіт, послуг, готової продукції, тобто загальний до­хід без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів, ПДВ, акцизу й інших податків із продажу.

Відразу за дебетом рахунка 70 у кореспонденції з рахунком 64 "Розрахунки за податками і платежами" відображають нараховані з продажу суми ПДВ, акци­зу тощо.

У кінці звітного періоду або в кінці року рахунок 70 закривається, і сальдо спи­сується на фінансовий результат записом за дебетом рахунка 70 і кредитом рахунка 79.

При перевірці слід пам'ятати, що, крім доходів від основної діяльності, підпри­ємство може отримувати доходи від іншої діяльності.

За кредитом рахунка 71 "Інший операційний дохід" відбивається інформація про суми іншого доходу, отриманого від операційної діяльності підприємства. Це, зо­крема, дохід від реалізації іноземної валюти, інших оборотних активів, дохід від операційної оренди активів, від операційної курсової різниці за операціями в іно­земній валюті, відшкодування раніше списаних активів, дохід від списання креди­торської заборгованості, по якій закінчився термін позовної давності, і т. п.

За кредитом рахунка 72 "Дохід від участі в капіталі" відображається інформація про суми доходу від інвестицій, які здійснені в асоційовані, спільні або дочірні під­приємства й облік яких ведеться за методом участі в капіталі.

За кредитом рахунка 73 "Інші фінансові доходи" показують суми доходів від фі­нансової діяльності підприємства: дивіденди, належні від інших підприємств; вина­города за здані у фінансову оренду основні засоби тощо.

За кредитом рахунка 74 "Інші доходи" показують суми доходів, які виникають у процесі звичайної діяльності підприємства і які не пов'язані з операційною і фінан­совою діяльністю: дохід від реалізації необоротних активів, дохід від неопераційних курсових різниць, дохід від безоплатно отриманих активів та ін.

За кредитом рахунка 75 "Надзвичайні доходи" відображають інформацію про суми доходів, що виникли від надзвичайних подій: відшкодування витрат від над­звичайних подій (наприклад, визнана страховою організацією сума), а також сумі, відшкодування витрат на попередження витрат від надзвичайних подій.

Слід зазначити, що за дебетом рахунків доходів (71 і 74) відображаються суми непрямих податків (наприклад, ПДВ), а у відповідних рядках Звіту зазначені суми доходів відображаються за вирахуванням цих податків.

Рис. 2. Предметна область аудиторського дослідження інформації про доходи

Із метою перевірки достовірності відображеної в обліку на рахунках доходів ін­формації аудитор повинен вивчити:

· елементи облікової політики суб'єкта господарювання з питань доходів і фі­нансових результатів;

· достовірність операцій з обліку доходів і фінансових результатів;

· записи в первинних документах, регістрах обліку і звітності за доходами і фі­нансовими результатами;

· інформацію про доходи і фінансові результати, що знайшла відображення в попередніх перевірках.

Предметна область аудиторського дослідження інформації за доходами і фінан­совими результатами показана на рис. 2.

2 . Організація і методика аудиту обліку доходів за видами діяльності

Метою ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності за Законом Укра­їни "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є надання користу­вачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фі­нансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів суб'єкта господарювання.

Якісна фінансова інформація зменшує інформаційний ризик споживачів фінан­сових звітів. Недоброякісна, тобто викривлена інформація з фінансових результатів, яка узагальнюється, спотворює макроекономічні показники та призводить до прий­няття неадекватних управлінських рішень на загальнодержавному рівні.

При перевірці правильності відображення доходів і фінансових результатів ау­дитору необхідно впевнитися, що при складанні Звіту про фінансові результати під­приємство виконало основні вимоги до річних звітів:

· всі операції повинні бути зареєстровані;

· всі операції повинні бути зареєстровані і представлені належним чином;

· зареєстровані операції повинні відповідати реальності;

· занесені в правильний період;

· правильно оцінені;

· всі операції стосуються підприємства;

· занесені у відповідний рахунок;

· правильно представлені в річних звітах.

Перевірка звіту про фінансові результати

У процесі підтвердження достовірності інформації звіту з фінансових результа­тів, який здійснюється аудитором під час аудиту фінансової звітності, можуть вини­кнути три ситуації, коли:

· інформація, зафіксована у звіті, відображає реальний результат від фінансо­во-господарської діяльності;

· інформація у звіті викривлена без наміру, тобто через помилки обліку, непра­вильне тлумачення законів, невірну інтерпретацію господарських фактів і з інших причин;

· інформація у звіті викривлена через неправильне її відображення працівни­ками підприємства з попереднім наміром, тобто шляхом застосування дій, спеціально підготовлених для викривлення певної інформації.

Важливою якісною характеристикою інформації звітності з фінансових резуль­татів є повнота інформації, яка в Україні найчастіше стає причиною викривлення цієї звітності. Так, за даними численних публікацій та експертних опитувань, пито­ма вага господарських операцій, здійснених у тіньовому секторі економіки, складає від 40 до 55% за оцінкою різних фахівців.

Якщо мова йде про викривлення показників із фінансових результатів, то слід визначити його мету — це заниження базових показників звітності, на основі яких визначається балансовий прибуток, або їх завищення. У зв'язку з тим, що показни­ки звітності з фінансових результатів пов'язані з податковою звітністю, мета зани­ження таких показників полягає в ухиленні від сплати податків. У разі, коли базові показники з фінансових результатів завищені, і на їх основі — балансовий прибу­ток, мета такого викривлення — покращення показників фінансової звітності для подачі її користувачам.

Однак під час здійснення такої складної процедури, як підтвердження достовір­ності і повноти показників звітності з фінансових результатів, не слід обмежувати­ся лише такими мотивами її викривлення.

• Історія розвитку аудиту в світі та характеристика тенденцій, що впливають на нього (реферат)
• Аналіз та аудит витрат і доходів операційної діяльності на ЗАТ "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління №15" (курсова робота)
• Аудит і ревізія стану організації облікової політики (реферат)
• Аудит активів підприємства (реферат)
• Аудит бухгалтерського балансу та інших форм фінансової звітності (реферат)
• Аудит господарських операцій в умовах функціонування АРМ бухгалтера (дипломна робота)
• Аудит готової продукції (курсова робота)
• Аудит матеріальних цінностей і виробничих запасів підприємства (реферат)
• Аудит основних засобів (курсова робота)