Боротьба з паводками в Карпатах (реферат)

Боротьба з руйнівною дією гірських рік у карпатських областях у минулому столітті зводилась в основному до розчищення русел та укріплення берегів. Проводилось також обвалування рік з метою захисту окремих населених пунктів від затоплення, а грунтів — від перезволоження і заболочення. Робилось все це безсистемно, без врахування основних вимог гідротехніки, тому не давало належного ефекту. Укріплення берегів, спорудження дамб, обвалування річок щороку вимагають великих затрат на їх експлуатацію та відбудову, хоч не завжди гарантують захист від руйнівної дії паводків і затоплення. Розчищення русел рік теж мало що дає.

Боротьба з паводками і наводненнями в гірських районах ряду країн має багатовікову історію. Аналіз їх досвіду переконує нас в тому, що ні обвалування рік, ні укріплення їх берегів, ні розчищення русел, ні будівництво перепадів не можуть забезпечити надійного захисту під катастрофічних паводків, які змітають все на своєму шляху. Зазнаючи від свавільної стихії багато лиха, люди дедалі все більше переконувалися в тому, що запобігти лиху можна, якщо перехопити паводок наверху, в горах, не чекаючи, поки він хлине з крутих схилів у долину. І ось у верхів'ях найнебезпечніших рік з'являються греблі. Створюються великі водойми, в яких затримуються паводкові води. Коли ж загроза минає, воду спускають в долини, і паводок, цей потенціальний ворог людей, перетворюється в їх друга.

Захист від повеней в басейні Тиси. Всі найбільші повені в Закарпатській області є наслідкам катастрофічних паводків на Тисі. Паводки характерні для всіх рік області, проте за руйнівною силою вони навіть не схожі на ті, що час від часу роблять Тису грізною рікою. Це й зрозуміло, адже Тиса на Закарпатті приймає в себе паводкові води Білої і Чорної Тис, усіх правих і лівих гірських приток. Щоб захистити цю частину басейну Тиси від повеней, необхідно створити на ній та на її притоках — Тереблі, Тересві і Ріці по одному водосховищу. Спорудження цих водосховищ дасть можливість знизити максимальні паводкові витрати і рівні води біля Вилока (на кордоні з Угорщиною). Практичне значення водосховищ на Тисі не обмежується лише регулюванням паводкового стоку. Основна їх роль у вирішенні енергетичних завдань.

Кожна з країн, в якій знаходиться частина басейну Тиси, в міру своїх можливостей здійснює протипаводкові заходи. Однак в односторонньому порядку ці завдання вирішити неможливо.

Боротьба з катастрофічними паводками в басейні ріки Тиса є спільною проблемою ряду країн, по території яких протікає Тиса, тому Україна розвиває співробітництво з цими країнами по даному питанню.

Захист від повеней у басейні Пруту теж має свої особливості, оскільки по цій ріці протягом багатьох сотень кілометрів проходить кордон між нашою країною і Румунією. І хоч основна частина басейну, де формуються паводки, знаходиться на території України, будь-які заходи по зарегулюваню стоку цієї ріки погоджуються з Румунією.

Захист від повеней у басейні Дністра також вимагає створення водосховищ у верхів'ях рік. Однак орографічні умови Карпат не дозволяють зосередити боротьбу з повенями на окремих крупних водних артеріях, за винятком хіба що Тиси і Черемошу, де вдасться розв'язати це завдання, спорудивши два відносно крупні водосховища у веірхіїв'ях основних течій. У басейнах же інших гірських рік паводки обрушуються в долини численними їх притоками. Особливо це характерно для північно-східних Карпат, зокрема для басейну Дністра. Тому, щоб перекрити шлях паводкам в долини, необхідно будувати водосховища у верхів'ях кожної притоки Дністра.

На відміну від комплексних водосховищ на Тисі, Черемоші та Піруті, де близько половини корисної місткості водосховищ резервується для живлення гідростанцій, всі водосховища на притоках Дністра служать основній меті — боротьбі з паводками і повенями. Це не виключає можливості використання деяких з них для водопостачання та інших господарсько-побутових потреб, що, звичайно, не впливає на успішне виконання основного завдання.

Усі водосховища за рахунок зарегулювання зрізуватимуть паводок повторюваністю раз у сто років, у 3—4 рази зменшуватимуть збитки від катастрофічних паводків і дадуть можливість використати для сільського господарства великі площі перезволожених земель у заплавах.

Якщо на притоках Дністра вдалося знайти відповідні створи для будівництва водосховищ з досить задовільними геологічними і топогріафічними умовами та відносно невеликим затопленням місцевості, то зробити це на Дністрі значно важче. Від Старого Самбора до гирла Стрию (119 км) Дністер тече здебільшого по рівнині. Через невелику пропускну здатність русла під час повеней виходить з берегів, затоплюючи великі масиви і населені пункти. Заплави настільки заболочуються, що освоїти їх неможливо. При катастрофічних паводках вода в цих місцях піднімається на 5—8 м над меженним рівнем.

Ще в радянські часи тут широко розгорнулись роботи по осушенню заболочених земель, обвалуванню та укріпленню берегів ріки. Проте катастрофічні паводки часто зводили нанівець багато дечого з того, що вдавалося зробити. Тривалі пошуки місця, де можна було б перехопити паводки Дністра і зарегулювати їх, не давали очікуваних результатів. Час від часу природа давала перепочинок, але його не використали. Багато років пішло на реконструкцію старих і будівництво нових меліоративних систем, обвалування русел та укріплення берегів. Питання про місце будівництва водосховища і далі залишалось нез'ясованим.

Таким чинам, водосховища, передбачені для зарегулювання паводків на ріках Карпат, дозволять набагато зменшити збитки, яких завдало стихійне лихо. Таму зрозуміло, наскільки важливе спорудження цих водосховищ.

Дехто із спеціалістів вважає, що водосховища істотно не зменшать повені в Карпатах. Найбільш надійним і найдешевшим способом боротьби з повенями, на їх думку, є відновлення лісів Карпат і суворе дотримання правил при їх рубках. Однак протиставляти цей спосіб боротьби з паводками з розглянутим вище було б неправомірно. Адже, щоб відновити ліси, потрібні десятиліття, а водосховища можуть служити народному господарству і людям уже сьогодні. Звичайно, спеціалісти, і особливо вчені, повинні докласти всіх зусиль, щоб проекти водосховищ були найдосконалішими і якнайбезпечніші для життя людей.

• «Кротові нори» або про що мовчать спецслужби (стаття)
• Інженерно-геологічні властивості порід Українських Карпат (реферат)
• Інтрузивний магматизм та його продукти (реферат)
• Історія геолого-геоморфологічних досліджень Подільських Товтр (реферат)
• Історичні передумови геолого-географічного дослідження Львівсько-Волинського вугільного басейну (реферат)
• Аналіз басейнових палеогеоморфологічних морфолітосистем у вирішенні гідрогеологічних питань (реферат)
• Атмосфера Землі, її склад та шари. Літосфера, гідросфера та геологічна будова Землі (реферат)
• Вижити під землею (стаття)
• Водна ерозія ґрунтів в Українських Карпатах (реферат)